вітчизняні аграрії виступають проти квотування імпортних мінеральних добрив

Окружний адмінсуд Києва зобов'язав Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі в вести квоти на імпорт в Україну мінеральних добрив іноземного виробництва. Таким чином суд задовольнив позовні вимоги ПрАТ «Азот» і ТОВ «Хімвектор», які входять до складу групи компаній «Ostchem» Дмитра Фірташа. позовні заяви від імені цих компаній були подані ще в липні 2020 року, практично відразу після рішення МКМТ про недоречність квотування ринку добрив, про що повідомила Агро-Продовольча Рада.

Тексту постанови ОАСК поки немає, але є інформація, що рішення МКМТ суд оскаржив, роблячи акцент на нетчностях в ході розслідування. Аграрне суспільство шоковане таким рішенням ОАСК, оскільки квотування імпорту добрив не є компетенцією суду.

" введення квот за процедурою — це компетенція певних державних органів. Відповідно, ця процедура передбачає безліч юридичних ходів і етапів. Сказати, що якийсь орган повинен приймати або не приймати певне рішення і при цьому уникати самої процедури-це перевищення повноважень судової влади. Якщо на думку судді мали місце будь-які процедурні порушення або порушення закону при формуванні рішення і потрібно виправити ці порушення, але там мова йде про зобов'язання певного держоргану, щоб квоти були введені в директивному порядку. Чим це мотивовано і які тут повноваження суду — я не розумію», — зазначив учасник Агро-продовольчої ради Сергій Рубан.

Таке рішення Окружного адмінсуду створює дуже дивний прецедент, так як рішення не входить в компетенцію судової системи як такої.

На цьому наполягає і ще один учасник Агро-Продради Олексій Мальованець:

«Суд перейняв на себе функції економічного регулятора ринку між импртом і експортом. Це не компетенція суду. Суд міг би розгледіти рішення Комісії тільки з точки зору матеріального або процесуального права. Максимум - на перегляд рішення (щоб МКМТ переглянула рішення про недоречність введення квот на міндобрива)».

Читайте також:

• Щоб залишатися конкурентоспроможною на традиційних ринках Єгипту та ЄС, Україні доведеться знизити вартість вирощуваної кукурудзи.
• З 15 березня в магазинах мережі АТБ почалася реалізація екологічно чистих пакетів, без вмісту пластику. У кампанії тестують впровадження в обіг упаковок з кукурудзяного крохмалю.
• Відсутність промислового виробництва часнику в Україні сприяє імпорту культури . Через світову пандемію COVID-19 особливою популярністю в останні роки користуються продукти, які допомагають організму боротися з різними вірусами і підвищувати імунітет.